Під час прогулянки або дороги на роботу звернися до краю уваги і постав собі три прості питання:
-
Що я бачу? — дозволь собі помічати кольори, світло, тіні, рух.
-
Що я чую? — звуки — це нитки, що вплітають тебе у теперішній момент. Нехай вони стануть не шумом, а картою присутності — тим, що ти справді чуєш саме зараз..
-
Що я відчуваю в тілі? — зверни увагу на відчуття в ногах, спині, грудях.
Це не про аналіз чи оцінку. Це як сфокусувати фотоапарат на реальності прожитого моменту. Про м’яке заземлення в тому, що є. Ходіння перетворюється на просту і щиру медитацію в русі. За кожним кроком ви входите у присутність, перестаючи бути у майбутньому чи минулому — ви живете тут і зараз. Ходіння перетворюється на ніжну палітру усвідомлення, де кожен крок – це м’який дотик до себе.