Під час домашніх справ — миття посуду чи прибирання — зроби паузу і запитай себе:

«За що я можу подякувати собі сьогодні? Можливо, за одну сміливу розмову. Або за те, що просто встала з ліжка.»

Пам’ятай: у вдячності немає «занадто мало». Один промінь сонця, один глибокий вдих, навіть просто те, що ти була тут — вже вагомо.
Ця проста практика — як знайти перлину серед буденності. У кожному русі рукою, в кожній митій чашці — є сенс. Зроби крихту вдячності — і випусти її в світ, починаючи з себе.